Орфографічний словник української мови. 2005.
прокидати — аю, аєш, док., перех. 1) Те саме, що прокинути I 1). 2) Кидати (у 1 знач.) якийсь час … Український тлумачний словник
прокидання — I я, с. Дія за знач. прокидати I 1 3). II я, с. Дія за знач. прокидати II та дія і стан за знач. прокидатися … Український тлумачний словник
прокинути — I див. прокидати I. II див. прокидати II … Український тлумачний словник
прокиданий — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до прокидати. || проки/дано, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
розбудити — (перервати чийсь сон, примусити кого н. прокинутися), пробудити, пробуджувати, пробуджати, підняти, підійняти, піднімати, підіймати, розбуркати, розбуркувати, пробуркати, пробуркувати, прокинути, прокидати; добудитися (після певних зусиль);… … Словник синонімів української мови
